28.04.21

Вітання з Великоднем

Великдень – чудове свято, яке однаково подобається як дітям, так і дорослим.
Великдень – одне з найбільших й найшановніших християнських свят, яке приурочене воскресінню Христа.
Бібліотечні працівники підготували ілюстровану книжкову виставку
"Сяйво Божого Великодня". 


Колектив бібліотеки вітає всіх з наступаючим святом Великодня. До привітань долучилися і наші користувачі (які надали свої фото, як вони готуються до свята).






 

  А працівниця нашої бібліотеки Ганна Гез зачитала власний вірш присвячений Великодню "Дорога к Пасхе". 

23.04.21

Таємниця Стефаникового таланту (150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника: українського письменника і громадського діяча)

 Літературний портрет.

14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження видатного українського письменника, неперевершеного майстра соціально-психологічної прози, новатора модерністської техніки письма, новеліста, тонкого спостерігача людської душі, гуманіста і просвітителя Василя Семеновича Стефаника.

Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871р. в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина.

1883р. Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні).
Стефаник-гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів Стефаник опублікував без підпису лише один вірш. У співавторстві з Мартовичем написав два оповідання: “Нечитальник” (1888) та “Лумера” (1889).


У 1890 р. Стефаник у зв’язку із звинуваченням в нелегальній громадсько-культурній роботі змушений був залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій гімназії. Там він брав участь у громадському житті, став членом таємного гуртка молоді, особисто познайомився з Франком, з яким потім підтримував дружні зв’язки.

Після закінчення гімназії (1892) Стефаник вступає на медичний факультет Краківського університету. Однак, за визнанням письменника, з тією медициною “вийшло діло без пуття”. Замість студіювання медицини він поринає у літературне і громадське життя Кракова. Тут існувало товариство студентів-українців “Академічна громада”. Більшість студентів, які належали до нього, тягнулися до радикальної партії. До них приєднався і Стефаник. У студентські роки він особливо багато читає, пильно стежить за сучасною літературою, зближується з польськими письменниками.
Стефаник-студент бере активну участь у громадському житті рідного Покуття, розширює творчі контакти з українськими періодичними виданнями, активізує свою діяльність як публіцист. Після опублікування в 1890р. першої статті — “Жолудки наших робітних людей і читальні” — він у 1893 — 1899 рр. пише і друкує в органах радикальної партії “Народ”, “Хлібороб”, “Громадський голос” та “Літературно-науковому віснику” ряд статей: “Віче хлопів мазурських у Кракові”, “Мазурське віче у Ржешові”, “Мужики і вистава”, “Польські соціалісти як реставратори Польщі od morza do morza”, “Книжка за мужицький харч”, “Молоді попи”, “Для дітей”, “Поети і інтелігенція”.
1897р. у чернівецькій газеті “Праця” побачили світ перші новели Стефаника — “Виводили з села”, “Лист”, “Побожна”, “В корчмі”, “Стратився”, “Синя книжечка”, “Сама-саміська”, які привернули увагу літературної громадськості художньою новизною, глибоким та оригінальним трактуванням тем з життя села. Проте не всі відразу зрозуміли і сприйняли нову оригінальну манеру Стефаника. Коли невдовзі письменник надіслав нові новели — “Вечірня година”, “З міста йдучи”, “Засідання” — в “Літературно-науковий вісник”, то у відповідь дістав лист-пораду, зміст якого зводився по суті до невизнання манери Стефаника. Це й викликало появу листа Стефаника від 11 березня 1898р. до “Літературно-наукового вісника”, адресованого фактично О. Маковею. Він являє собою своєрідне літературне кредо Стефаника, його справді новаторську ідейно-естетичну програму.



Перша збірка новел — “Синя книжечка”, яка вийшла у світ 1899р. у Чернівцях, принесла Стефаникові загальне визнання, була зустрінута захопленими відгуками найбільших літературних авторитетів, серед яких, крім І. Франка, були Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, стала помітною віхою в розвитку української прози. Автор “Синьої книжечки” звернув на себе увагу насамперед показом трагедії селянства.


У 1900р. вийшла друга збірка Стефаника — “Камінний хрест”, яку також було сприйнято як визначну літературну подію.
1901р. вийшла в світ третя збірка новел Стефаника — “Дорога”, яка становила новий крок у розвитку його провідних ідейно-художніх принципів. Це наявне у своєрідній поетичній біографії Стефаника “Дорога” та роком раніше написаній ліричній сповіді “Confiteor”, що в переробленому вигляді була надрукована під назвою “Моє слово”. У збірці переважають новели безсюжетні, лірично-емоційного плану (”Давнина”, “Вістуни”, “Май”, “Сон”, “Озимина”, “Злодій”, “Палій”, “Кленові листки”, “Похорон”).


1905р. вийшла в світ четверта збірка письменника — “Моє слово”. У ній уперше була надрукована новела “Суд”, яка завершує перший період творчості Стефаника.



У роки перебування Західної України під владою Польщі Стефаник жив майже безвиїзне в с. Русів, де й писав останні твори у вільну від хліборобської праці хвилину. До самої смерті не полишало Стефаника бажання “сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще”. І на його долю випало найбільше для художника щастя — він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів.

Творчість В. Стефаника – не просто майстерне зображення автентичного галицького сільського побуту, політичних обставин того часу, це заглиблення в універсальні аспекти людського життя. Його творчість та манера письма мали великий вплив на розвиток української новелістики.

22.04.21

“Чорнобильський вітер по душі мете…”

26 квітня 1986 року на території України сталася страшна катастрофа, яка змінила весь світ - вибухнув реактор на Чорнобильській АЕС.
До цього дня бібліотека підготувала книжкову виставку "Важке Чорнобильське небо" та  віртуальну годину реквієм “Чорнобильський вітер по душі мете…”.


Прослухати годину реквієм можна за посиланням:



21.04.21

Цикл голосних читань

Бібліотека № 152 подовжує цикл голосних читань «Природа, оспівана у творчості українських поетів».
Природу ніколи не застати зненацька, кожна пора року прекрасна. Про це писало багато талановитих поетів. І серед них поет 20 – го ст.. Олекса Ющенко. На рахунку поета понад сто поезій, які поклали на музику відомі українські композитори. Всю любов до рідного краю, ніжність, повагу, Олекса висловлював у віршах.
На сьогоднішніх голосних читаннях пропонуємо прослухати вірш українського поета Олекси Ющенка «І круглий рік цвіте краса».
Вірш декламує бібліотекар 1 категорії Бублик Світлана.


19.04.21

Цикл голосних читань

Бібліотека № 152 подовжує цикл голосних читань «Природа, оспівана у творчості українських поетів».
Природа – це не тільки степ, трава, річка, ліс, сосни, туман, дощ і вітер, а дарований Богом дивосвіт, у якому людина знаходить красу, спокій і черпає силу.
У поезії видатного українського поета Максима Рильського природа – це «храм і майстерня». Герої багатьох ліричних портретів Рильського – це гуманісти, які задля щастя народу наполегливо працюють над оздоровленням і вдосконаленням природи. Пейзажна лірика розвиває високі естетичні смаки, вчить людину бути спостережливою, серцем і розумом сприймати природу.
На сьогоднішніх голосних читаннях пропонуємо прослухати вірш Максима Рильського «Цвітуть бузки, садок біліє». Вірш декламує бібліотекар 1 категорії Бублик Світлана.


15.04.21

Дитячі книги світових авторів на екрані

Екранізації книг – одна із найбільш обговорюваних тем у літературі. Після прочитання захопливого роману завжди цікаво подивитися, як його втілюють на великих екранах. З дитячими книжками все так само. Кіностудії екранізували, мабуть, сотні творів для дітей.
Пропонуємо ознайомитися з віртуальною книжковою виставкою де представлені дитячі книги, за мотивами яких створено фільми і мультфільми.


  • Дефо Д. "Робінзон Крузо" - у романі розповідається про пригоди моряка із Йорка, який 1659 році відплив із Бразилії до берегів Африки. Однак корабель потрапив у шторм, уся команда загинула, а Робінзон опинився на безлюдному острові.
  • Верн Ж. "П'ятнадцятирічний капітан" - пригодницький роман про Діка Сенда - хороброго, талановитого юнака, який після загибелі капітана взяв на себе командування шхуною.
  • Лондон Дж. "Біле ікло" - автор намагається проникнути у внутрішній світ тварин, збагнути мотивацію їхніх вчинків і ставлення до людей. 
  • Гауф В. "Малий Мук" - без чарівних казок Вільгельма Гауфа неможливо уявити наше дитинство. Захопливий східний колорит оповідей, напружений сюжет і переживання героїв, у яких нарешті все закінчується щасливо.
  • Портер Е. "Полліанна" - роман американської письменниці Елеонор Портер, уперше надрукований у 1913 році, відомий у всьому світі. Секрет популярності криється у принадливості образу Полліанни - сонячної дівчинки, "дівчинки-радості".

Цикл голосних читань «Природа, оспівана у творчості українських поетів»

Бібліотека №152 подовжує цикл голосних читань 
« Природа, оспівана у творчості українських поетів».
 Уже багато написано і сказано про втрату сучасною людиною гармонійного співіснування з природою.
Поезії визначної української поетеси Ліни Костенко з екологічної тематики змушують кожного українця пройнятися тривогою за долю рідної природи.
У доробку Ліни Костенко тема природи, це одна з найголовніших тем. З кожним віршем розумієш силу єднання людини з природою, залежність наших почуттів від сезонів погоди, природних змін навколо.
Чимало віршів Ліни Костенко присвячені природі, зміні пори року, флорі і фауні України.
На сьогоднішніх голосних читаннях пропонуємо прослухати вірш Ліни Костенко із циклу « Невидимі причали». Вірш декламує бібліотекар 1 категорії Бублик Світлана.

13.04.21

Літературні шедеври на великому екрані

 Пропонуємо вашій увазі віртуальну книжкову виставку "Літературні шедеври на великому екрані", де представлені книги, за мотивами яких створено фільми. Книжкова виставка знайомить з літературою та улюбленими кінокадрами.


  • Загребельни П. "Роксолана" - роман присвячений долі дружини турецького султана Сулеймана І - полонянки Насті Лісовської,  яка відігравала значну роль у політичному житті Туреччини.
  • Гюнтекі Р.-Н. "Пташка співуча" - перший і найвідоміший роман Гюнтекіна, який відразу приніс йому популярність і майже протягом століття залишається улюбленим у читачів багатьох країн.
  • Роздобудько І. "Гудзик" - у цьому романі немає смертей і катаклізмів, але трагічне непорозуміння між головними героями спричиняє драматичні події. А тим часом янгол грає маленьким загубленим гудзиком...
  • Браун Д. "Код да Вінчі" - інтрига, навколо якої розгортаються події роману, пов'язана з одвічною загадкою людства: походження, родина Ісуса Христа. Відповідь на цю загадку активно, але з ризиком для власного життя шукають герої книги - гарвадський учений Роберт Ленгдон та його супутниця, криптолог Софі.
  • Мітчел М. "Розвіяні вітром" - шалене кохання головних героїв роману Скарлет О'Гара та Рета Батлера спалахує в один з найскладніших періодів життя США - під час Громадянської війни Півдня та Півночі. Про таку любов можна мріяти все життя, але не кожен може її витримати...

Бібліотека №152 сімейного читання продовжує цикл голосних читань "Природа, оспівана у творчості українських поетів".
Художники передають красу природи, малюючи картини фарбами. Композитори цю красу не лише бачать, а й чують, створюючи музику. А поети описують цю красу у віршах.
Творчість талановитого майстра слова, Івана Франка представлена не тільки драматичними творами, а й легкими і ніжними віршами про кохання, дружбу та вічні проблеми добра і зла. Та, звичайно ж, про красу природи України.
На сьогоднішніх голосних читаннях пропонуємо прослухати вірш Івана Франка із збірки "Веснянки".
Вірш декламує бібліотекар І категорії Бублик Світлана.



09.04.21

Цикл голосних читань

Бібліотека 152 сімейного читання продовжує цикл голосних читань "Природа, оспівана в творчості українських поетів".
Чимало поетів присвячували свої вірші природі України, висловлювали любов, захопленість, ніжність.
Природа відігравала особливу роль у житті і творчості Лесі Українки. Весна, літо, осінь, зима - це не просто пори року, що змінюють одна одну. Адже кожен період року по-своєму прекрасен. Леся Українка була надзвичайно чутливою людиною. Свої почуття вона намагалась передати через поетичні твори. Пропонуємо прослухати вірш Л.Українки із циклу "Подорож до моря".

Прослухати можна за посиланням:

Користувачі вже скучили за бібліотекою і за книгою, так само як і книга чекає свого читача. Карантин триває, але робота бібліотекарів продовжується. Хочемо представити вашій увазі книги, які надійшли до нашого фонду.


Сьогодні ми привідкриємо завісу таємничості, щоб побачити справжню роль українських жінок в науці, політиці, культурі України. Пліч-о-пліч з чоловіками вони творили нову Україну. Пліч-о-пліч з чоловіками вони йшли до своєї мети.
"Це зробила вона" та "Це теж зробила вона".
Це зможете зробити і ви.
Це перші ілюстровані книги про видатних українок. Їхні історії захоплюють, їхній внесок вражає, їх приклад надихає.





07.04.21

Цикл голосних читань

Бібліотека 152 сімейного читання ЦБС Голосіївського району в умовах карантину працює дистанційно для своїх користувачів. Ми пропонуємо цикл голосних читань "Природа, оспівана у творах українських поетів".
Скільки б років не було Землі,вона завжди прекрасна! І вірші про природу-яскраве тому підтвердження.
Вірші декламує бібліотекар 1 категорії Бублик Світлана.


Прослухати голосні читання можна за посиланням:

Будьте здоровими, сильними, дужими!

Щорічно 7 квітня світ відзначає World Health Day або Всесвітній день здоров’я. Це одна з важливих соціальних дат, значення якої переоцінити неможливо. Головна мета свята – звернути увагу суспільства на важливість здорового способу життя та вчасної профілактики захворювань.
Офіційний свій відлік відзначення Всесвітнього дня здоров’я веде з 1948 року, а 7 квітня – дата створення Всесвітньої організації охорони здоров’я.
До цього дня ми пропонуємо віртуальну книжкову виставку 
"До всесвітнього дня здоров'я".