15.07.20

Втілення європейських реформ в Україні


Уряд схвалив Стратегію комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки. Основною метою Стратегії є утвердження в українському суспільстві свідомої підтримки членства України в Європейському Союзі, інтеграції в європейський економічний, культурний та політичний простір та здійснення процесу внутрішніх реформ і перетворень у бік більш вільного, справедливого, демократичного, успішного і прозорого суспільства. Стратегія визначає комунікаційні цілі та цільову аудиторію. Передбачається, що реалізація Стратегії здійснюватиметься спільними зусиллями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства та бізнесу за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством.
В бібліотеці для користувачів підготовлена тематична підбірка "Втілення європейських реформ в Україні".










Основною метою Стратегії є утвердження в українському суспільстві свідомої підтримки членства України в ЄС, інтеграції в європейський економічний, культурний та політичний простір та здійснення процесу внутрішніх реформ і перетворень у бік більш вільного, справедливого, демократичного, успішного і прозорого суспільства, що спирається на засадничі права та свободи людини, принципи гендерної рівності та недискримінації, підзвітності влади, ринкової економіки та відкритості.

14.07.20

Храми - це наша історія

З 2008 року, враховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви та громадськості, указом президента України Віктора Ющенка № 668/2008 від 25 липня 2008 року День хрещення Київської Русі був оголошений державним святом України. Відзначається це свято 28 липня - у день пам’яті князя Володимира - хрестителя Київської Русі.
До святкування Хрещення Русі в бібліотеці представлена віртуальна книжкова виставка "Храми - це наша історія"



Як відомо, хрещення Русі відбулося в 988 р. Князь Володимир поставив перед собою мету об’єднати землі, централізувати владу, і для того необхідна була зміна світогляду.

Згідно з «Повістю минулних літ» ще до хрещення Володимир пройшов «випробування вірою». Так, волзькі болгари пропонували князю перейти в іслам. Потім гінці з Риму, послані Папою, кликали в свою віру, а хозарські євреї запрошували руського князя прийняти іудаїзм.

Насправді ж, як підкреслює більшість істориків, за вибором Володимира стояли конкретні політичні та економічні чинники. По-перше, об’єднання земель вимагало відмови від «племінних богів» і запровадження релігії за принципом «одна держава, один князь, один Бог». По-друге, це відкривало шлях приєднання до європейської спільноти, яка сповідувала християнство. По-третє, як вважав Володимир, прилучення до християнської віри стане поштовхом для розвитку культури, освіти, виховання високої моралі, поліпшення матеріального добробуту.




З прийняттям християнства значно розширилися економічні та культурні зв'язки Київської Русі з багатьма європейськими країнами і в першу чергу з Візантією, що позитивно позначилося на торгових і на культурних відносинах.
Християнство робило людину носієм нової моралі, заснованої на культурі совісті, яка витікає з євангельських заповідей.

01.07.20

Ой, на Івана, та й на Купала

7 липня православні відзначають Різдво Івана Хрестителя (Предтечі), котрий пророкував пришестя Христа, хрестив у водах річки Йордан багатьох людей та самого Спасителя. 
До свята Івана Купала у читальній залі бібліотеки розгорнуто книжкову віртуальну виставку “Купайло іде – молодь за собою веде!”, за допомогою якої читачі бібліотеки мають можливість ознайомитися із прекрасними купальськими обрядами і дійствами, які проводилися у ніч на Івана Купала.


За старим календарем на 7 липня припадав літній сонцестій, або сонцеворот – найдовший день року. А ніч на 7 липня була найкоротшою. Саме тоді вшановували бога молодості і краси Купайла. 


Купальська ніч – найчарівніша ніч року. Перед нею дівчата плетуть вінки, а хлопці встановлюють на галявині купальське дерево – Купайлицю (велику вербову гілку). Дівчата прикрашають Купайлицю стрічками, квітами, співають пісень.
Купальське дерево – це символ дівочості. Навколо нього водять танці та хороводи. На світанку кожна дівчина забирає з собою по уквітчаній галузці з того дерева. Якщо ту гілочку покласти під подушку пред сном, дівчині присниться суджений. 
Існує традиція, крім Купайлиці, робити Марену – опудало жінки. Біля неї ставлять опудало Купайла з соломи і водять хороводи коло них. Наприкінці святкування Купайла та Марену спалюють або топлять. Після цього дівчати тікають від хлопців до води, щоб поворожити. Вони пускають в річку свої вінки, на якій кріплять свічки, і дивляться, куди попливе – якщо закрутиться на місці, значить доведеться ще рік дівувати, якщо пристане до дальнього берега, значить візьмуть заміж в далекій краї. А хлопці тим часом нижче за течією намагаються впіймати дівочі вінки – хто зловить вінок коханої, буде мати з нею щастя.


 На Купала обов’язково розпалюють вогнище, через яке хлопці і дівчата перестрибують парами. 

Купальська ніч – особлива. Бо рівно о півночі цвіте головна рослина цієї ночі – папороть. Хто зірве її – розумітиме мову звірів і рослин.