7 липня православні відзначають Різдво Івана Хрестителя (Предтечі), котрий пророкував пришестя Христа, хрестив у водах річки Йордан багатьох людей та самого Спасителя.
До свята Івана Купала у читальній залі бібліотеки розгорнуто книжкову віртуальну виставку “Купайло іде – молодь за собою веде!”, за допомогою якої читачі бібліотеки мають можливість ознайомитися із прекрасними купальськими обрядами і дійствами, які проводилися у ніч на Івана Купала.
За старим календарем на 7 липня припадав літній сонцестій, або сонцеворот – найдовший день року. А ніч на 7 липня була найкоротшою. Саме тоді вшановували бога молодості і краси Купайла.
Купальська ніч – найчарівніша ніч року. Перед нею дівчата плетуть вінки, а хлопці встановлюють на галявині купальське дерево – Купайлицю (велику вербову гілку). Дівчата прикрашають Купайлицю стрічками, квітами, співають пісень.
Купальське дерево – це символ дівочості. Навколо нього водять танці та хороводи. На світанку кожна дівчина забирає з собою по уквітчаній галузці з того дерева. Якщо ту гілочку покласти під подушку пред сном, дівчині присниться суджений.
Існує традиція, крім Купайлиці, робити Марену – опудало жінки. Біля неї ставлять опудало Купайла з соломи і водять хороводи коло них. Наприкінці святкування Купайла та Марену спалюють або топлять. Після цього дівчати тікають від хлопців до води, щоб поворожити. Вони пускають в річку свої вінки, на якій кріплять свічки, і дивляться, куди попливе – якщо закрутиться на місці, значить доведеться ще рік дівувати, якщо пристане до дальнього берега, значить візьмуть заміж в далекій краї. А хлопці тим часом нижче за течією намагаються впіймати дівочі вінки – хто зловить вінок коханої, буде мати з нею щастя.
На Купала обов’язково розпалюють вогнище, через яке хлопці і дівчата перестрибують парами.
Купальська ніч – особлива. Бо рівно о півночі цвіте головна рослина цієї ночі – папороть. Хто зірве її – розумітиме мову звірів і рослин.
Немає коментарів:
Дописати коментар